Програмою трудового навчання для 8 класу передбачено проектно-технологічну діяльність учнів. На вивчення предмета у 8 класі відведено 2 год на тиждень, а після вивчення інваріантної складової програми ще 18 год. визначено на виконання творчого проекту. Це означає, що упродовж 18 год (орієнтовно 9 тижнів, тобто майже двох з половиною місяців) восьмикласники виконуватимуть творчий проект.

Успішне викладання не можливе без стимулювання активності учнів в процесі навчання. Компонент стимулювання не обов'язково слідує за організацією. Він може передувати їй, може здійснюватися одночасно, але може і завершувати її. Педагогікою накопичено численні прийоми і способи стимулювання активної учбової діяльності, розроблені спеціальні методи стимулювання. Стимулювання виконує завдання – привернути увагу учнів до теми, збудити у них допитливість, цікавість, пізнавальний інтерес.

Навчальні проекти, що виконуються школярами на уроках трудового навчання, можна класифікувати за такими ознаками:

- за проведеною діяльністю:
дослідницькі проекти, які потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, його соціальної значущості. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру; обґрунтування теми дослідження, аргументації її актуальності, визначення предмета і об'єкта, завдань і методів, висунення гіпотез розв'язання проблеми і шляхів її розв'язання;

Учнівський навчальний проект має дві частини – теоретичну та практичну. Теоретична частина – це документація, практична – виготовлення виробу та його презентація або захист. Згідно рекомендацій науковців з Уманського педагогічного університету (Коберник О. Терещук А. та ін.) в старших класах пропонується змінити форму теоретичної частини проекту. Чітка форма з конструкторсько-технологічною документацією змінюється простішою – портфоліо.
Портфоліо (англ. portfolio) — перелік (коротке портфоліо) або збірка (широке портфоліо) виконаних робіт та напрацювань певної особи.
В ідеальному варіанті портфоліо формується з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (комп’ютерної техніки та мережі Internet). Причому для повного формування портфоліо передбачають створення певних його розділів – папок.
Учневі слід створити 3 папки: дослідження, продукт, презентація.

Підсумок уроку або рефлексія - це усвідомлення учнями отриманих результатів на уроці. Рефлексія з точки зору методики навчання дає можливість більш чітко та виразно закріпити у свідомості учня досягнутий результат. При цьому слід мати на увазі, що рефлексія спрямована не на кількісний аналіз здобутих знань та умінь, а головним чином на якість засвоєних понять учнем. Тобто ключовим моментом буде обговорення не про кількість сторінок тексту, який запам’ятав учень, а що саме він усвідомив на даному уроці, і як він це розуміє.

Від адміністратора. У зв'язку з впровадженням інноваційних технологій та наукових обґрунтувань сучасного уроку трудового навчання змінюється і формулювання мети уроку в плані-конспекті учителя. Подаються приклади формулювання навчальної, виховної та розвивальної мети для учнів. Тому пропоную вибірку з матеріалів д. п. н. Олександра Коберника.

Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності

Матеріал можна використати для самоосвіти, доповідей та з іншою метою.

До цієї групи належать методи, спрямовані на формування позитивних мотивів учіння, що стимулюють пізнавальну активність і сприяють збагаченню учнів навчальною інформацією. Їх поділяють на дві групи.
1.Методи формування пізнавальних інтересів учнів.
Вони викликають позитивні дії та настрій — образність, цікавість, здивування, моральні переживання.
Для створення емоційної ситуації важливими є вдало дібрані приклади з літератури, художніх фільмів, особистих переживань вчителя. Яскравість розповіді, високий пафос збуджують зацікавленість учнів, як до окремих питань теми, так і до матеріалу загалом. Найпоширенішими серед методів даної групи є:
Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу. Передбачає окреслення нових знань у процесі викладання, створення атмосфери морального задоволення від інтелектуальної праці. Відчуття збагачення знаннями спонукає учнів до самовдосконалення.
Метод опори на життєвий досвід учнів. Полягає у використанні вчителем у навчальному процесі життєвого досвіду учнів (фактів, явищ, які вони спостерігали в житті, навколишньому середовищі або в яких самі брали участь) як опори при вивченні нового матеріалу. Це викликає в учнів інтерес, бажання пізнати сутність спостережуваних явищ.

Особливості роботи на шкільних верстатах
Матеріал можна використати для самоосвіти, доповідей та з іншою метою. Розглядаються різні аспекти та особливості вивчення учнями верстатів. Даються корисні поради.

У 7-8 класах учні вивчають більш складний вид механічної обробки металу на токарно-гвинторізному верстаті. Під час вивчення елементів машинознавства вони знайомляться з призначенням та будовою токарно-гвинторізному верстата, принципом дії основних його вузлів. При цьому вивчають прийоми керування верстатом, знайомляться з режимами різання й технологічними пристосуваннями до верстата, а також з правилами безпечної праці.
Обробку матеріалів на токарно-гвинторізному верстаті здійснюють, як і на багатьох інших верстатах, за допомогою головного і допоміжного рухів. Отже, у процесі вивчення конструкції і роботи токарного верстата учнів можна ознайомити з будовою і принципом дії більшості металорізальних верстатів.
Оскільки в шкільних майстернях є в наявності два або три токарно-гвинторізних верстати, то потрібно встановити графік, за яким учні навчатимуться працювати на токарних верстатах. Одним із способів є залік. Залік здають усно. Питання включають будову верстата, режими різання, правила безпеки, органи керування, технологічні операції. Наприклад 4 учні здали залік - вони і працюють на даному занятті. Учні можуть працювати навіть у парах. Але при слід наголосити та звернути увагу, що верстатом працює та керує лише один учень. В такому випадку учні виконують по черзі проходи.

Нестандартні уроки: визначення, класифікація, методики проведення

Матеріал можна використати для самоосвіти, доповідей та з іншою метою.

Нестандартні уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. У них незвичайні задум, організація, методика проведення. Тому багато педагогів бачать у них прогрес педагогічної думки, правильний крок у напрямку демократизації школи. З іншого боку – перетворювати нестандартні уроки в головну форму роботи, вводити їх у систему недоцільно через відсутність серйозної пізнавальної праці, невисокої результативності, великої втрати часу.
Пошук шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках – не нова проблема в дидактиці. Проблемами методики уроку, шляхів його вдосконалення переймалися багато вчених і вчителів таких, як А.М.Алексюк, Ю.К. Бабанський, Є.М. Ільїн, M.І. Махмутов, В.О. Оніщук, І.П. Підласий, Д.О. Тхоржевський. H.M. Яковлев та багато інших. На небезпечну тенденцію зниження інтересу учнів до занять, яка з'явилася в нашій школі ще в середині 70-х років, масова практика школи відреагувала нестандартними уроками. Головна мета таких уроків - пробудження и утримання інтересу до навчальної праці. В різних роботах, посібниках з педагогіки наводиться визначення, класифікація, методика проведення нестандартних уроків в школі. Зупинимося на деяких з них...

Допоміжні форми організації навчання

Матеріал можна використати для самоосвіти, доповідей та з іншою метою.

Нижче наведений початок статті.

До допоміжних форм організації навчальної роботи належать різноманітні заняття, які доповнюють і розвивають класно-урочну діяльність учнів, 3 поміж них виділяють: семінари, практикуми, консультації, конференції, гуртки, факультативні заняття, навчальні екскурсії, домашню самостійну роботу учнів та ін. Слід зауважити, що таке визначення є дещо умовним: за сьогоднішньої різноманітності навчальних закладів і плюралізму форм деякі з них, як уже зазначалося, перейшли до розряду нестандартних уроків, інші, наприклад, семінари, екскурсії, факультативи, домашня самостійна робота, можуть на певний час ставати основними формами організації навчальної роботи.