Трудове навчання

Бачення нової програми авторським колективом

Зображення
2-3 лютого пройшла робоча нарада з розроблення проекту навчальної програми з трудового навчання для 5-9 класів відповідно до нового Державного стандарту. 2 дні пройшли в жарких дискусіях. Практично ні одна позиція (окрім того, що програма має складатися з варіативних модулів) не приймалась без обговорень і зауважень. «Зараховувалось» питання тільки після того, як його погоджувала переважна більшість колективу.
Нам вдалося визначитись з основними підходами до розроблення програми.

Зображення

Виносимо їх для обговорення.
1. Програма має складатися з двох частин: інваріантної та варіативної.

2. Спочатку вивчається інваріантна частина, потім варіативна.

3. В 5 і 6 класах учні освоюють по 1 інваріантному модулю (20 год) і по 2 варіативних модулі (по 20 год). 10 год – резерв часу.

4. В 7, 8 класах учні освоюють по 1 інваріантному модулю (16 год) і по 1 варіативному модулю (по 16 год). 3 год – резерв часу.

5. Інваріантний модуль (як це не дивно звучить) вчитель також обирає з 2-3 запропонованих у залежності від того чи поділяється клас? В якій групі він працює? Яку базу має?

6. Перелік модулів для вибору інваріантної складової:

5 клас

Технологія виготовлення виробів з фанери (ДВП)
Технологія виготовлення аплікації

6 клас

Технологія виготовлення виробів з ТЛМ і дроту
Технологія української народної вишивки

7 клас

Технологія обробки деревини
Технологія плетення гачком

8 клас

Технологія обробки сортового прокату
Технологія електротехнічних робіт
Технологія пошиття швейних виробів

9 клас

Технологія обробки сучасних конструкційних матеріалів
Технологія в’язання спицями
Технологія дизайну предметного середовища

7. Зразок тематичного плану інваріантного модуля (на прикладі «Технології виготовлення виробів з фанери (ДВП»)

Тематичний план

№ з. п. Назва теми Кількість годин
1. Вступ 1
2. Розділ 1. Конструкційні матеріали 2
Тема 1. Види конструкційних матеріалів.Деревина та матеріали з неї. 1
Тема 2. Властивості фанери (ДВП). 2
3 Розділ 2. Виготовлення виробів з фанери 12
Тема 1. Підготовка заготовки до роботи. 2
Тема 2. Розмічання. 2
Тема 3. Випилювання. 4
Тема 4. Оздоблення виробу. 2
Тема 5. Оцінювання результатів трудової діяльності. 2
4 Розділ 3. Основи техніки і технологій 4
Тема 1. Знаряддя праці. Ознайомлення з професіями. 1
Тема 2. Види графічних зображень. 1
Тема 3. Поняття про деталь і способи її отримання. З’єднання деталей. 2

8. Варіативні модулі для 5-6 класів:
Технологія виготовлення м’якої іграшки
Технологія вирощування рослин (квітів) та догляд за ними
Технологія догляду за тваринами
Технологія виготовлення народної ляльки
Технологія ажурного випилювання
Технологія виготовлення виробів з текстильних і нетканих матеріалів ручним способом
Технологія виготовлення вишитих виробів
Технологія виготовлення дерев’яної іграшки
Технологія виготовлення швейних виробів (машинним способом)
Технологія приготування страв
Технологія електротехнічних робіт
Технологія художнього випалювання
Технологія обробки тонкого листового металу
Технологія виконання аплікації з природних матеріалів
Технологія плетіння з бісеру
Технологія писанкарства
……. вартує ще додати модулі для хлопців

9. Варіативні модулі для 7-8 класів:
Технологія оздоблення одягу
Технологія виготовлення виробів в’язаних гачком
Технологія виготовлення виробів в’язаних спицями
Технологія виготовлення виробів у техніці «Макраме»
Технологія виготовлення швейних виробів (машинним способом)
Технологія вирощування рослин та догляд за ними
Технологія вишивання мережками
Технологія вишивання гладдю
Технологія вишивання бісером
Технологія оздоблення виробів геометричним різьбленням
Технологія електротехнічних робіт
Технологія заготівлі та зберігання продуктів
Технологія інтарсії, інкрустації
Технологія плетіння з лози
Технологія мозаїки по дереву (маркетрі)
Технологія обробки деревини
Технологія приготування страв. Традиції української національної кухні.
Технологія природного землеробства
Технологія слюсарної обробки металів
Технологія плетіння з соломи
Технологія токарної обробки деревини
Технологія токарної обробки металів
Технологія української народної вишивки
Технологія обробки шкіри

10. У 9 класі після вивчення інваріантного модуля передбачено підсумковий проект: Проектування та виготовлення комплексного виробу.

11. Інваріантний модуль вивчається за предметно-технологічним підходом (як це було в 80-х – 90-х роках). При вивченні варіативних модулів застосовуємо елементи проектування.

12. Вимоги до обсягу проектної документації:
5 - 6 клас (все виконується в учнівському зошиті)
Ескізний малюнок
План роботи з виготовлення виробу
Критерії (вимоги) виробу

7 – 8 класи (все виконується в учнівському зошиті)
Ескізний малюнок
План роботи з виготовлення виробу
Послідовність виготовлення виробу
Критерії виробу
Вироби-аналоги, їх аналіз
Вартість використаних матеріалів

9 клас (проектна папка)
Ескізний малюнок
План роботи з виготовлення виробу
Послідовність виготовлення виробу
Критерії виробу
Вироби-аналоги, їх аналіз
Вартість використаних матеріалів
Проектна папка

13. Зразок тематичного плану варіативного модуля для 5-6 класів (на прикладі «Технології ажурного випилювання»)

Тематичний план

№ з. п. Назва теми Кількість годин
1. Розділ 1. Основи технології ажурного випилювання 6
Тема 1. Ажурне випилювання. Інструменти та пристрої. Конструкційні матеріали. 2
Тема 2. Прийоми та способи випилювання. 4
2 Розділ 2. Проектування, виготовлення та презентація виробів 14
Тема 1. Вибір виробу для виготовлення. Вироби-аналоги. Джерела інформації. 2
Тема 2. Біоформи. Ескізний малюнок. 2
Тема 3. Вимоги до виробу. План роботи з виготовлення виробу. 2
Тема 4. Виготовлення виробу. 6
Тема 5. Оцінювання та презентація виробу. 2
Всього:
20

14. Зразок тематичного плану варіативного модуля для 7-8 класів (на прикладі «Технології токарної обробки деревини»)

Тематичний план

№ з. п. Назва теми Кількість годин
1. Розділ 1. Загальні відомості про токарну обробку деревини 4
Тема 1. Токарний верстат. Інструменти та пристосування. Підготовка заготовки до точіння.
Тема 2. Прийоми роботи на токарному верстаті.
2. Розділ 2. Проектування та виготовлення виробу на токарному верстаті. 12
Тема 1. Вибір виробу для виготовлення. Вимоги до нього. Робота з інформаційними джерелами. Банк ідей. 2
Тема 2. Метод фокальних об’єктів. Ескізний малюнок. 1
Тема 3. План роботи з виготовлення виробу. Визначення послідовності виготовлення виробу. Розрахунок кількості та вартості матеріалів. 1
Тема 4. Виготовлення виробу. 7
Тема 5. Оцінювання та презентація виробу. 1
Всього:
16

Свої пропозиції надсилайте за електронними адресами, які є в матеріалі "Нові програми з трудового навчання. Пропозиції щодо вдосконалення"

У мене запитання.В науково-методичному журналі №11-12 за червень 2012р, схвалено МОНМСУ ,є варіативні модулі : ліплення із солоного тіста, художня обробка паперу , модульне оригамі та інше, а в основній програмі ці модулі відсутні .Можна ці модулі використовувати у звичайній ЗО школі?

Интересно, почему все спокойно относятся к вопросу абсолютно повальному не делению классов на подгруппы. О каком соблюдении программы и техники безопасности можно говорить, если в кабинете сидят смешанные классы по 25-27 человек. Почему этот вопрос не подымается на уровне министерства!!!

Да потому, что это никому не нужно! Главное - экономия средств!!!!!!!!

Надія
Із сайту МОНмолодьспорт України:
"Міністерством освіти і науки, молоді та спорту з 2 до 6 квітня 2012 року проводитимуться презентації змісту проектів навчальних програм для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, розроблених відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти»".

Шан.Надія Іванівна! Після презентації програми з ТН в новому варіанті, змін і поправок у ній ми вже не побачимо, і ми будем мати те, що маємо???
І скажіть, будь-ласка, проект програми на цьому сайті хоч
з'явиться, чи ні???
Наперед дякую за відповідь.

Кажуть, що з'являться. Крім цього, в квітні буде відбуватися всеукраїнське зібрання методистів, вчителів, де буде презентуватися проект програми ТН для 5-9 класів.

Де будуть проводиться презентацii? Дякую.

Щось нашого предмета навіть у графіку презентацій програм немає!

(Із сайту МОНмолодьспорт) До відома вчителів, батьків, громадськості:
Міністерством освіти і науки, молоді та спорту з 2 до 6 квітня 2012 року проводитимуться презентації змісту проектів навчальних програм для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, розроблених відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти».

23 березня 2012
Типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня схвалені Колегією МОНмолодьспорту

22 березня, члени Колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту розглянули та схвалили Типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня (5-9 класи).
У 5-9-х класах, за словами Бориса Жебровського, пропонується продовжити вивчення інформатики, яке учні тепер розпочинатимуть з 2-го класу (до цього цей важливий предмет вивчався лише починаючи з 9-го класу).

Ще одною особливістю нових Типових навчальних планів є запровадження з 5-го класу вивчення другої іноземної мови.

«Цей білінгвальний напрямок, коли всі школярі з першого класу вивчають першу іноземну мову, а з п’ятого класу – другу, надзвичайно позитивно сприймається в європейських країнах. Сьогодні в Україні близько 20% школярів вже вивчають дві іноземні мови, в той час як у країнах Європи ця цифра становить 70-85%», - зазначив Борис Жебровський.

Окрім того, за словами заступника Міністра, запропоновані Типові плани приведено у відповідність із Законом України «Про фізичну культуру і спорт» – збільшено кількість уроків фізичної культури, а з ними і рухову активність до 3-х годин на тиждень у всіх класах.

Интересно получается, на физкультуру, второй иностранный язык, информатику - часы у Министерства находятся, классы делятся, а мы тут часы трудового обучения перебрасываем из одного класса в другой, что по своей сути ничего не меняет.

На сьогодні, в багатьох школах працюють вчителі технічної та обслуговуючої праці разом. Зазвичай клас вивчає обслуговуючий модуль, а потім - технічний, або навпаки. Діюча програма передбачає включення базових вимог у варіативні модулі. Діє - нормально.

За новою програмою учні мають вивчити ІНВАРІАНТНИЙ модуль, а потім - вчити ВАРІАТИВНИЙ. В такому разі поділ між вчителями проблематичний. В цьому ще один мінус проекту нової програми.

Ваша думка зміниться, коли Ви ознайомитесь повністю з програмою.

6. Перелік модулів для вибору інваріантної складової:
5 клас
Технологія виготовлення виробів з фанери (ДВП)
Технологія виготовлення аплікації
6 клас
Технологія виготовлення виробів з ТЛМ і дроту
Технологія української народної вишивки
7 клас
Технологія обробки деревини
Технологія плетення гачком
8 клас
Технологія обробки сортового прокату
Технологія електротехнічних робіт
Технологія пошиття швейних виробів
9 клас
Технологія обробки сучасних конструкційних матеріалів
Технологія в’язання спицями
Технологія дизайну предметного середовища

Навіть цей перелік дозволяє вибрати модулі як тільки для дівчат, так і для хлопців. Тут не бачу ніякої проблеми.

Річ у тім, що за діючою програмою кожен модуль, як з обслуговуючої так і з технічної є самодостатнім і завершеним. За новою програмою я - вчитель технічної праці - оберу в 5 класі ІНВАРІАНТНИЙ модуль "Технологія виготовлення виробів з фанери (ДВП)", як ВАРІАТИВНИЙ - вивчимо модуль "Технологія випилювання", а вчителька обслуговуючої природньо захоче обрати ВАРІАТИВНИЙ модуль "Технологія виготовлення м'якої іграшки". Якщо в ІНВАРІАНТНОМУ модулі має даватися базова інформація, то з технічної праці я її подам, а з обслуговуючої діти базової інформації не отримають. Мені це видається мінусом.

А взагалі, на мою думку, в ІНВАРІАНТНОМУ модулі (краще називати БАЗОВИЙ)варто було б подати інформацію про графіку, техніку, проектування, конструювання - щось загальне для всіх, а потім діти діляться-неділяться, а вивчають модулі за вибором, чи можливостями - в залежності від бази, спеціальності ін....

А взагалі, на мою думку, в ІНВАРІАНТНОМУ модулі (краще називати БАЗОВИЙ)варто було б подати інформацію про графіку, техніку, проектування, конструювання - щось загальне для всіх, а потім діти діляться-неділяться, а вивчають модулі за вибором, чи можливостями - в залежності від бази, спеціальності ін....

В цьому повністю з Вами погоджуюсь.

Якщо в ІНВАРІАНТНОМУ модулі має даватися базова інформація, то з технічної праці я її подам, а з обслуговуючої діти базової інформації не отримають. Мені це видається мінусом.

Якщо буде стояти питання про навантаження, зарплату, професіоналізм, авторитет і т. інше - то ми зможемо навчитися і кроїти, і шити, і варити... а там і бурячок посіємо.

В трудовому навчанні гендерний поділ класів обов'язковий, за ним майбутнє (проти нього немає жодного коментаря). Хто має ініціювати ці зміни, якщо низи, то ми вже готові. Якщо верхи - то чому в цьому питанні не планується нічого змінювати?
Рідко вчителів трудового навчання підтримують адміністрація закладу та вищі інстанції. Коли навіть приходить молодий спеціаліст з купою їдей та натхненням, обов'язково його присадять. Куди не звернешся про допомогу, відповідь одна - робіть по програмі, нас не чіпайте, і щоб діти були не травмовані. Немає чим - купіть, немає з чого - дістаньте. Та воно так було і буде. І будемо за власні кошти купувати і діставати, приносити з дому та просити по спонсорах.
Ми говоримо про модулі, про програму. Наче все вже набагато краще, і нова програма мені особисто подобається. Хочеш свій модуль - та тільки напиши -

"……. вартує ще додати модулі для хлопців" - цитата

але й тут проблема. Руки опускаються після такого відношення. Опробував, написав, пройшов всі інстанції по порядку, але в ІНСТИТУТІ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ навіть не пояснили толком причину відхилення навіть в усній формі, не говорячи про письмову. Тим більше, тих хто щось пробує написати, не так вже й багато.

Та ми все одно до дітей заходимо в клас з посмішкою і вірою в майбутнє. Тримаймося, бо ми того варті.

Надія
Причин відмови може бути кілька:
- такий модуль уже розроблений (це більше всього);
- не вказаний клас, для якого розроблений модуль;
- не відповідає віковим особливостям;
- за структурою не відповідає вимогам;
- не було рецензій на модуль;
- експертиза на модуль була негативна тощо.
Це все перераховане із власного досвіду. З повагою, Н.Боринець.

Переконаний, що люди, які вносять зміни до програми і люди, які спілкуються на цьому сайті небайдужі до предмету. Проте, ці старання нагадують тюнінгування старенького "запорожця" - на жаль це все, що ми можемо зробити, решта - години, поділ, матеріальна база - справа державна! А держава, в особі державних діячів, яких ми обираємо, повернута до нас, м'яко кажучи задом!! Вони роблять свої справи за державний кошт, а ми - змушені за свої кошти робити державні справи!!!

РS: З таким самим успіхом вношу пропозицію ввести модуль "Загрібання листя" для всіх класів. Можу обгрунтувати методично. І головне - все сходиться з вимогами: непотрібна матеріальна база, корисна справа для суспільства, можна використати в групах з поділом і без поділу, для дітей різного віку. А зимою можна ввести модуль - "Технологія відкидання снігу" або "Вирощування (Збивання) бурульок"... Ось на мою думку до чого ми можемо докотитись. І тоді нам скажуть: - А на...віщо нам такий предмет!!!

PPS: Вже сьогодні можна вимагати гендерний поділ, на зразок, як діляться на "Захист Вітчизни". А відмазки на зразок "відсутні кошти" - для легковірних! Інакше чому в школі щороку вводяться нові предмети???

На Нд, 03/04/2012 - 22:09 — vasilij
Підтримую повністю. Сам використовую цю форму, але
"нелегально". Чудова ідея вирішення проблеми класів, які не
діляться. Особливо починаючи з 8-го, коли дівчатка не хочуть
вивчати "хлопчачі" модулі і навпаки.Але , на жаль,складається
враження, що творча група не хоче прислухатись до корисних
пропозицій , або програма вже підготовлена. А вся ця суєта по обговоренню тільки маска.

Звернення до робочої групи з розроблення навчальної програми з трудового навчання.
Розгляньте, будьласка, пропозицію "Одночасне опрацювання декількох варіативних модулів" в класах, що не поділяються на групи хлопчиків і дівчат ( 5-9).
Вважаю підняту тему актуальною, особливо коли немає паралелі.
В основу закладено врахування інтересів дітей, організація роботи в групах за інтересами, згідно переліку варіативних модулів.
Питання піднімалося 11.19.11. на сторінці "Інструктивно-методичний лист щодо вивчення трудового навчання та креслення 2011-2012". Коментарі, в основному, були позитивні. Моя пропозиція зацікавила С.М. Дятленка(11.28.2011-dsm1). Цитата:"Впровадження спарених модулів, напевно, знайде своє відображення в інструкційно-методичному листі на наступний навчальний рік. Але перед тим давайте опрацюєм це питання, щоб не наламати дров".
Так давайте опрацюємо.
Використання інтерактивних методів, співпраця з батьками дала позитивні результати:
- майже всі учні були забезпечені необхідними матеріалами, інструментом (переважна більшість батьків з розумінням поставились до матеріального забезпечення своїх дітей);
- спрацьовує принцип, що цікава робота більш ефективна;
- працюючи в групах за інтересами, діти не тільки спілкуються,але й навчають один одного.
Головне - даний підхід "Одночасне використання декількох модулів" працює!
Моя пропозийія носить характер добровільності. Вважає вчитель використовувати цей підхід, будь ласка.Бачить інші підходи - його справа.
Але надана пропозиція має право на існування.
В разі необхідності надам додаткові коментарі з організації роботи та інші рекомендації.
З повагою В.І. Коробійчук КЗШ №76 м. Кривий Ріг.

Шан. В.І. Коробійчук
Повністю Вас підтримую. Питання змішаних модулів в класах, що не діляться, досить актуальне на сьогоднішній день.
Але складається думка, що творча група не прислухається до
цієї проблеми.

Також використовую два модулі. ... Не все так просто.

Дехто переходить вулицю на червоне світло і ... вважає цю дію оправданою.

Не заганяймо себе в глухий кут! Пропишемо в програмі - отримаємо більшість змішаних класів.

При создании новой программы в первую очередь надо знать , с какой целью этот предмет преподается детям.Содержание меняется, название предмета осталось с прошлого века и не отвечает никакой критике(обслуживающий труд?).Так в чем же суть реформирования? На данном этапе очень напоминает перестановку мебели в старой квартире.Сколько не перетаскивай,а квартира все таже,старенькая.То ли с технологиями знакомим, то ли в будующее хотим детям направление дать, то ли дать представление о производстве, то ли просто развиваем творческие способности.Вариативных модулей можно придумать множество и программы под них составить,но где стратегия предмета, где его главное назначение? Если знать ответ на этот вопрос,то содержание предмета составить будет не трудно.Но и любое реформирование должно подкрепляться материальным оснащением предмета иначе зачем так часто "перетряхивать" предмет? Сейчас оснащение кабинетов похоже на антикварную лавку.

Коментар на (Нд, 03/04/2012 - 18:59 — Гість )
Ви все правильно кажете. Все так, як у минулому столітті. Але предмета "обслуживающий труд" не було й тоді й немає й зараз, бо зветься він: трудове навчання (дівчата), трудове навчання (хлопці) або: трудове навчання (обслуговуючі види праці), трудове навчання (технічні види праці). Якщо подобається обслуговувати, то будь ласка, але не в ущерб предмета!

Для обговорення по суті, прошу надрукувати пояснювальну записку до нової програми.

Пропоную для 5-6 класів додати такі варіативні модулі :
1.Ремонт та налагодження побутових електроприладів.
2.Технологія ручної обробки конструкційних матеріалів.
Для 7-8 класів:
1.Технологія виготовлення електрифікованих іграшок та моделей.
2.Ремонт та налагодження шкільних меблів, приладь та обладнання.

Коментар до п.7 програми.
У зразку тематичного плану інваріантивного модуля (на прикладі «Технології виготовлення виробів з фанери (ДВП») у розділі 1.Конструкційні матеріали,є неточність : не 2 год, а 3 год.
І загальна к-ть годин 1+3+12+4 = 20год.

На (Пн, 02/27/2012 - 19:28 — slava )
Спасибі, що уважно читаєте. Але в цьому зразку ця помилка несуттєва, бо це - для загального ознайомлення. Хотілося б такого читання програми, коли вона вся "висітиме" на сайті. Тоді це буде дуже важлививо.
Ще раз спасибі.
Загальна кількість годин підрахована на сьогодні правильно. Але в повному варіанті ця цифра буде іншою.
З повагою, Н.Боринець

Особисто я втрачу від переміщення годин з 7-8-их класів у 5-6-ті, оскільки старші класи мають глибші знання і більший досвід роботи, з ними можна більше осягнути, більший вибір модулів, більші можливості. А загалом, було б правильним врахувати об'єктивний, поступальний процес розвитку суспільства. Адже як і суспільство, трудове навчання, пройшло шлях від простого до складного - від предметної до проектно-технологічної системи. І кожен етап став можливим тільки завдяки наявності попереднього. Дитина у своєму розвитку йде тим же шляхом - робить за аналогом, освоює найпростіші операції, здобуває знання і врешті-решт - готова проектувати щось своє. Букви як вчили в першому класі так і вчать - у всіх школах - у всі часи. В математиці теж починають не з множення...

І ще, якою б радикальною не була нова програма, як би її часто не міняли, як би не перекручували - вчити за нею будуть вчителі, які самі вчилися 20-30 років тому, а таких близько 50%, і вчитимуть так як їх вчили, тому і результат загалом буде середнім. І тільки через років 10-20 ми в повній мірі побачимо дію "нової" програми в чистому вигляді. PS: Якщо до того часу не буде нової програми.

Запитання до членів робочої групи. Чому в 5-6 класах- Технологія виготовлення виробів, а у 7-9 - Технологія обробки матеріалів?????
Успіхів у роботі.

На представленому робочою групою матеріалі для обговорення "Зразок тематичного плану інваріантного модуля (на прикладі «Технології виготовлення виробів з фанери (ДВП»)" є певна неточність: спочатку учні виготовляють виріб з фанери у розділі "Розділ 2. Виготовлення виробів з фанери" а потім вивчають питання техніки і технологій, знаряддя праці у наступному розділі "Розділ 3. Основи техніки і технологій". Тобто вони щойно це пройшли через практику - адже виготовлення виробу - це засвоєння технології в практиці, а потім до питання технології повертаються знову у наступному розділі.

Чи не варто поміняти 2-й і 3-й розділи місцями? А ще краще зміст другого розділу прописати у формі практичних робіт для першого і третього (ну третій тепер вже буде другим) розділів?

У такому разі, у інваріатному модулі, варто було б конкретно і зрозуміло прописати те що учитель пояснює під час практичних робіт у вступному інструктуванні (і це буде "теорія") і зміст самих практичних робіт.

Логіка написаного, у такий спосіб, має відповідати технології обробки даного констр матеріалу, як-от: організація робочого місця, добір і підготовка матеріалу до роботи (розкроюють фанеру на заготовки, вибирають лицьовий бік, зачищають його шкуркою - готують до розмічання), розмічання (за шаблоном або за кресленням), випилювання по внутрішньому контуру, - зовнішньому контуру, випилювання деталей, зєднання деталей, підготовка деталей до остаточного зєднання на клей (цвяхи, шурупи), складання виробу, опоряджувальні роботи...

Під цю технологію можна прописати як зміст практичних робіт (власне вони вже й виписані у самій технології) так і пояснень учителя (теортичні поняття, які він буде розкривати під час вступного інструктування)

Виправте мене якщо помиляюсь...

P.S. ЦИТАТА С ПРЕДСТАВЛЕНОГО МАТЕРІАЛУ:
Тема 1. Підготовка заготовки до роботи.
Тема 2. Розмічання.
Тема 3. Випилювання.
Тема 4. Оздоблення виробу. і т.д.

ЦІ ТЕМИ З ТОЧКИ ЗОРУ МЕТОДИКИ ВИПИСАНІ ЯК ЗАВДАННЯ ДЛЯ УРОКУ, А НЕ ЯК ТЕМИ ПРОГРАМИ. ОСКІЛЬКИ ПОЧИНАЮТЬСЯ З ДІЄСЛОВА. ВІЗМІТЬ ДЛЯ ЗРАЗКУ ПРОГРАМИ, ЩО РОЗРОБЛЯЛИСЬ КОНДРАТЮКОМ ГЕОРГІЄМ АНДРІЙОВИЧОМ Й ІНШИМИ НАУКОВЦЯМИ АПН.
НАЗВА ТЕМИ МАЄ УЗАГАЛЬНЮВАТИ, ОХОПЛЮВАТИ ДЕКІЛЬКА ПИТАНЬ, А НЕ ВИГЛЯДАТИ ЯК ЗАВДАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ!!

Шановний Андрію Івановичу! Все так і є, як Ви пропонуєте. Це можна буде побачити і проаналізувати, коли "повісять" на сайт програму повністю.

Читайте уважно коментарі.

Питання піднімав особисто. Дійсно втрачена послідовність.

dsm1 назвав це шиворіт-на-виворіт.

Коментарі читав і Вашу пропозицію бачив. Шиворіт-навиворіт - мається на увазі йти від тематичного оцінювання. Для чого взагалі оцінювати тему, якщо є практична робота? Наприкінець оцінюйте за результатами кінцевого продукту - виробу, яких учні за Ващими словами виготовляють достатньо

Я так зрозумів, що інваріатний модуль побудований на основі технології обробки фанери (чи іншої ремісничої технології у наступних класах). Якщо так, то треба складати його не с переліку практичних робіт! А так як це обгрунтовано було раніше у попередніх навчальних програмах. Не відкриваймо "америки". Вже є вдалий досвід. Якщо цього не робити, то така програма годиться для гурткової роботи, а учителю трудового навчання навчатись в університеті взагалі непотрібно. Можна десь на вулиці підібрати якогось відставного "воєнрука", він й буде вести такі "уроки". Я так гостро висловлююсь бо вже навчав у минулому році студентів з методики трудового навчання за новою редакцією навчальної програми... катастрофа...особливо як побачив на педагогічній практиці як працюють вчителі за новою програмою...

Даруйте за різкі висловлювання...

Пропоную для 7-8 класів варіативний модуль "Технологія коренепластики". На мій погляд такий модуль стимулюватиме та розвиватиме творчість учнів і водночас не потребує дорогого обладнання. Шановні колеги, прошу висловити свої думки з цього приводу.

Пропонуючи той чи інший модуль, завжди планую матеріальне забезпечення. А це кошти !!!! В випадку коренепластики дійсно дешево. Але творчий підхід - це одиничні випадки. І це не недолік, це норма, кажуть психологи. Тому прийдеться готувати матеріал самостійно (творчість відпочиває). Якщо є можливість та бажання, то чому б і не спробувати....

P.S. Природні матеріали використовуємо в двох виробах: сувенір «Сокирка»(6 кл) та «Будиночок на гілці»(11 кл). Міські школи. Серед шести експериментальних шкіл по централізованому забезпеченню матеріалами, лише в одиничних випадках спостерігалось самостійне приготування шматка гілки. Майже всі скористались комплексними наборами.

Пропозиція з коренепластикою подобається, але щоб це сприйняла робоча група, треба вказати, які технології вивчаються

Шановні учителі та науковці!
Я прочитав тутешні коментарі та й зробив для себе висновок: НЕ ТИМ ЛЮДИ СТУРБОВАНІ, НЕ ТИМ ЇХНІЙ РОЗУМ ЗАЙНЯТИЙ.
Причому тут навчальна программа: стара, нова?
Вже давно назріло питання, яким потрібно турбуватися в першу чергу. Це питання КІЛЬКОСТІ ГОДИН. Потрібно щоб в кожному класі було НЕ МЕНШЕ ДВОХ навчальних годин трудового навчаня. А то з шкіл повтікають найкращі вчителі трудового навчання. І уроки будуть вести не фахівці. Трудове зникне як минулорічний сніг.
Можливо, ЗВЕРХУ цього і добиваються. Задурманюють нам розум змінами програм, навколо яких навчилися проводити "танці з бубном".
До чого додумалися? Переставили години з 5 і 6 кл. на 7 і 8 кл., а з 7 і 8 кл. на 5 і 6 кл.. ВЕЛИКІ КОМБІНАТОРИ!!! А в школі не вчили математики? Від перестановки доданків сума не-мі-ня-єть-ся!
Коли владнається питання з навчальними годинами, тоді можна буде зосередитися і на навчальній програмі!

slava, мабуть і директор ваш такий,- міркує так само як Ви - немає, неможна, невийде, небудемо робити бо недають і т.д. і т.п. Це питання директор тієї школи де я працював якось вирішував не сам звісно, а з райво...

slava, У директора школи повинен бути заступник з техніки безпеки, як правило це учитель трудового навчання або фізики. Він слухає курс з ТБ (у районний відділ освіти приїздить фахівець, який читає відповідні курси у визначені строки) здає відповідні екзамени і одержує аж четверту групу допуску (навіть давали посвідчення). До трансофрматора він доступу немає але 380 V на верстатах - він проводить інструктаж і допускає до роботи учителя трудового навчання, якщо той немає четвертої групи. Я це знаю бо сам проходив у свій час таку підготовку - був заступником директора з ТБ. Якщо цього немає піднімайте це питання у районному відділі освіти...

Шановний Andrey Tereshuk .
На сьогоднішній день заступником директора школи з охорони
праці згідно Положення з ОП призначається людина з вищою
технічною освітою . А вчителям ніхто ніколи вище другої групи допуску не давав. Це питання піднімалось не раз і в районі , і на курсах фахової передпідготовки. Відповідь одна - щоб отримати четверту групу допуску , потрібна більша к-ть год на спецкурсах з електробезпеки /з ОП/.

А чи знає хтось , що вчитель трудового навчання має
тільки другу групу допуску з електробезпеки!
Нам тільки лампочку можна поміняти в патроні. А
на верстатах 380 v виходить взагалі працювати заборонено.
І висновок такий, що ми навчаємо учнів незаконно.
P.S.Повністю згоден з Чт, 02/16/2012 - 16:54 — admin

Раз на рік до нас приїздить інспектор з області, читає лекцію і приймає залік. Вчителям трудового і фізики присвоюється ІІІ група електробезпеки про що робляться записи у відповідних протоколах та наших посвідченнях. Там вказано, що ми маєм "допуск до роботи в електроустановках напругою до 1000 В у якості адміністративно-технічного персоналу". Як мені пояснювали в усній формі - ми маєм право працювати на різноманітному обладнанні до 1000 В, але виконувати ремонтні роботи нам заборонено. По ідеї, то і лампочки міняти нам не можна (може й не потрібно, бо завгосп чи електрик школи будуть ображатись, що хтось їхню роботу робить).

Цитата nadezhda_borynec: "А якщо прописується теорія, а практичні роботи маються на увазі, тоді який це шлях?"

Дятленко С. М. таким шляхом не піде...

Дивуюсь нашим науковцям. Не треба вгадувати, що потрібно учням а що ні. Необхідно визначити завдання, основні напрямки чи наскрізні лінії програми чи критерії відбору матеріалу і потім завантажити зміст. Наприклад, якщо у 5-му класі буде предметно-операційна система, то це означає що у програмі виписуються по кожній темі обєкти праці, що мають виготовити учні, і відповідно до цих обєктів праці складаються перелік трудових операцій, що засвоюють учні. Тобто коли виписують перелік операцій, то ніхто не вигадує нічого зайвого, у цьому випадку системоутворюючим чинником виступає обєкт праці...

Шановні члени творчої групи.
Хотілось би прочитати пояснюючу записку до програми із
детальними рекомендаціями , як нею користуватись. А то
складається враження що ми обговорюємо книгу та її зміст,
а що всередині - не знаємо.
Побажання : вихід програми з друку разом із модулями до початку н/р. Щоб не було так , що ми вже другий рік працюємо за новою програмою , а дехто тільки зараз шукає програми і модулі.

Надія
Запитання до 38 гостей, які зараз присутні на сайті: люди, коли ви змінете свій статус і матимете особисті імена на сайті, нехай умовні?

Це головна і нагальна проблема - присутність гостей? І що, цікаво, зміниться від "умовного" імені? Може нова програма допоможе нарешті розв'язати хоч деякі проблеми, стане ближчою до звичайних вчителів трудового навчання,а не методистів, доцентів і професорів, інопланетянської мови яких я іноді не розумію. Моє умовне ім'я - Гість.

Надія
На (Вт, 02/14/2012 - 03:23 — Гість)
Шановний Гість. Спасибі за відповідь.
1.Удосконалена програма має стати ближчою до звичайних учителів трудового навчання.
2. Категорично виступаю проти "інопланетянської" мови науковців, для яких основне завдання за "наукоподібними" фразами приховати просту суть питання.
3. Можливо, в мене склались не зовсім правильні асоціації, але для мене слово "Гість" означає: прийшов, погостював і пішов.

Надія
У кінці місяця - на початку березня програма з пояснювальною запискою буде доопрацьована і Ви зможете з нею ознайомитись.

Дякую Надіє Іванівно.
Можливо тоді з'явиться більше цікавих ідей та пропозицій.
На жаль мало колег приймає участь в обговоренні.
Чи може більше ні в кого в Україні не болить душа за ТРУДОВЕ
НАВЧАННЯ ???

Надія
У вчителів трудового навчання "болить душа", коли до них починають прискіпливо ставитись. У мене склалась така думка (після двох зустрічей з учителями під час олімпіади), що як вам треба удосконалювати програму, то удосконалюйте, а ми будемо робити те, що знаємо, до чого звикли.
Контролю і перевірок ніхто не любить. У тому числі і вчителі трудового навчання ( і я також). З боку адміністрації шкіл - ні контролю, ні допомоги. А в самого учителя, як і в усіх, часто спрацьовує зовсім інше.
Я нікого не хотіла образити.

Шановна Надіє Іванівно.
Можливо проблема полягає в іншому, що нас не так багато і залишилось? З погляду того , хто зараз викладає трудове.

На (Пн, 02/13/2012 - 20:27 — slava)

Я щиро співчуваю тим вчителям котрі ще не найшли програму та варіативні модулі. Хто шукає той завжди знаходить.

Шановний Володимир Михайлович! Памятаючи Вас як одного з авторів останньої редакції навчальної програми з трудового навчання, хочу зауважити, що на моє бачення, така "теорія" яку ми заклали у зміст останнього варіанту програми - не підходить. Мова не йде про лекційний курс трудового навчання для учнів, натомість треба виробити єдиний підхід (критерії) для відбору варіативних модулів.
Все що закладається до програми - знаходить своє системтичне використання у трудовому навчанні учнів. Все що за межами програми - в методиці роботи учителя. Методика учителя - це субєктивно, і по різному у різних вчителів. Тому, якщо закладати у зміст програми лише практичні роботи і мати на увазі (а не конкретно прописувати) ще й теорію, то це хибний шлях. Та й "теорія" - це голосно сказано...

Надія
Доброго вечора, Андрію Івановичу! А якщо прописується теорія, а практичні роботи маються на увазі, тоді який це шлях?

Я радий що ми дискутуєм. Люба думка є слушною і має право на існування. Побільше таких думок, і я впевнений що в кінцевому результаті вчителі отримають чудову програму.

Цитата oleg_bios: "... матеріально-технічна база та вирішення проблеми змішаних класі"

Проблему матеріально-технічної бази на рівні програми можна вирішити лише через варіативність. Інших способів немає.

Що стосується проблеми змішаних класів.
У програмі взагалі не варто було б прописувати, що для хлопців, а які модулі дівчачі. Якщо інваріатна складова, яку і хлопці і дівчата мають засвоїти щоб вийти на ОДНАКОВИЙ мінімальний(чи як заведено у педагогіці казати оптимальний) рівень, виконується, то яка проблема з варіантами практичних технологій? Хіба немає серед модельєрів-дизайнерів людей чоловічої статі? Чоловіки найбільш успішно виготовляють одяг. Хіба чоловічу стать не зацікавить проект на приготування страви? Аналогічні аргументи й з дівчатами.

У варіативній частині нічого поділяти і змішувати непотрібно. Можна навести перелік варіативних модулів, і все. Головне щоб він був всебічним по видах технологій і відповідав змістовим лініям закладеним у інваріатну частину - це я вже докладаю до своїх пропозицій :)

Уважаемый Андрей Иванович!
Внимательно слежу за обсуждением новой программы. Так же как и многие учителя трудового обучения переживаю за любимый предмет. Так же как и многие коллеги вспоминаю «золотое» время, когда ученицам с 5 по 11 класс нравился наш предмет, и когда мы шли на работу с желанием побыстрее встретиться с учениками и научить их новым видам декоративно–прикладного искусства… и еще, с замиранием сердца ждали… итогового урока, когда каждая ученица покажет результат своего труда! Поверьте, творчество было на высоком уровне!

А что сейчас: смешанные классы…. Лично я с первого дня работаю в смешанных классах, как только фраза о неделимости по гендерному признаку прозвучала в финансовых документах. Я отношусь к преподаванию своего предмета ответственно и, поэтому, начиная с 5 класса посещала родительские собрания и убеждала родителей, что и мальчикам пригодятся знания и умения, которые они будут получать наряду с девочками. Так же как Вы, Андрей Иванович, я говорила, что много в мире мужчин, которые стали известными модельерами…. Но за эти годы родители не только не смирились, а напротив, стали еще более агрессивны в этом вопросе и, самое главное, что и я с этим столкнулась (у меня сын), и мне, как матери, было бы более приятно видеть в нем умельца, а не рукодельницу :(. Из всех ребят, которых я обучала, лишь один пошел в швейное училище. Так скажите, это все только ради того, чтобы выбрать этого единственного… А что же делать остальным? Мы же знаем, что научиться можно лишь тому, чему хочешь научиться, что интересно для тебя.

А вопрос о гендерном воспитании надо ставить более остро. Это совместное обучение девочек и мальчиков пришло к нам с конца 90- х из Америки… А как же наши традиции, славянские? А как же – мужчина хозяин (в хорошем смысле этого слова)? Семьи распадаются из-за того, что мужчины не хотят брать ответственость на себя! Поколения загубили :(

Но сейчас не об этом.
(К уважаемым составителям программы:)

Конечно, должны быть программы для смешанных классов.
Рада была, что появилась программа «Выжигание по дереву». Но опять таки не все могут приобрести прибор, да и те приборы, которые приносят ученики плохого качества, быстро выходят из строя.
Предложить свои варианты могу, но они уже звучали и восприняты вами негативно – модульное оригами, изонить, сухое валяние…
Мне кажется, что можно дать право учителю составлять одну вариативную часть самому, но предварительно заверив ее в Институте последипломного образования на местах.
То, что в 5 и 6 кл. будет по 2 часа – согласна, но так же как и коллеги обеспокоена тем, что у учеников 7 и 8 кл. уменьшится количество часов, т.к. именно в этом возрасте дети могут осмысленно и более качественно выполнять работу.
Считаю, что изготавливать проекты с родителями если и будут, то единицы, (мы с вами знаем, что это утопия. Да, красиво звучит «Укрепление семейных уз», но нашу работу никто выполнять за нас не будет).

Спасибо, ( Нд, 02/12/2012 - 19:36 — Tetyana) за разЪяснения к чему стремиться, изложен наш конечный результат, а то в начале обсуждения возникали спорные вопросы.

ПРОПОЗИЦІЇ для робочої групи

Пропоную такий підхід, коли інваріатну частину зробити більш універсальною, орієнтованою на державну атестацію учнів. Закласти в нею змістові лінії, що будуть відбивати узагальнений, класичний процес створення будь-якого виробу чи послуги. Такими змістовими лініями можуть бути:
1. Закономірності, техноогії і способи формотврення предмету, сережовища чи послуги.
2. Загальні питання конструкційних матеріалів і технології їх обробки.
3. Елементи графічної грамотності (чи ще якось назвати по-іншому).

Це можна назвати ядром предмету, центром, на перефірії якого знаходяться різні варіанти технологій роботи з конструкційним матеріалом. Головне щоб варіанти технологій, які добираються відповідали трьом змістовим лініям інваріантного ядра. В основу кожної лінії я б закладав орієнтацію на відповідні професії:

Перша лінія про закономірності формотворення - це по суті робота дизайнера у широкому розумінні.
Друга лінія - це робота технолога, інженера у сучасній предметно-перетворювальній діяльності людини.
Третя лінія - професії, що є похідними чи є спеціалізаціями для двох вище зазначених.

За такого підходу не треба "давати" штучну теорію на уроках трудового навчання під запис у зошитиучнів. Тоді трудове навчання з перших годин занять у шкільних майстернях можна відразу починати з практичної роботи, яка вкладається у три змістових лінії, які розкриваються, по ходу, для учнів у вигляді пояснень учителя не перед практичною роботою, а в процесі практичної роботи, коли є у цьому потреба.

В методиці трудового навчання, я завжди студентам пояснюю так: теоретичні пояснення для учнів треба розкривати у вступному інструктуванні, коли учні ПРАЦЮЮТЬ, а не пасивно слухають. Працюючі учні готові до сприйняття. Коли діти готові слухати учителя, лише тоді вони почують, засвоять, навчаться, бо це засвоєння і навчання буде проходити через їхню практику. Таке навчання веде за собою розвиток дитини. По-суті це зворотня сторона методу проектів. Тоді не треба буде його випячувати, і пхати силоміць учителю, мовляв "давай проектуй, бо це є у програмі".

За такого підходу можна позбутись надуманих варіантів, які годяться лише для гурткової роботи і водночас, зберегти кращий досвід проектної технології не зашкодивши практичній роботі, а навпаки ставлячи її на перше місце.

І останнє. Використовуючи вказані змістові лінії можна змінювати пропорцію проектної і ремісничої роботи учнів. Наприклад у пятому класі, дітям можна у практичній роботі, змістову лінію про формотворення предмету скасувати чи звести до мінімуму.

У старшій школі на рівні стандарту можна буде доповнити лише інформаційними технологіями, більше зосередившись на дизайні...

P.S. Щодо останнього коментаря Сергія Миколайовича, то раджу підтримати, у тому розумінні, що не варто переходити на окремі випадки організації трудового навчання, чи сперечатись за якийсь варіативний модуль. Їх може бути безліч - від паперових літачків до конструкцій із сірників. І так не зоглянешся як предмет перетвориться на мильну бульбашку. Поміркуйте: учитель може ознайомити, а може навчити. Так ось ознайомитись учень може і переглядаючи телепередачу.
Треба щоб учнів навчали, щоб предмет був орієнтований на розвиток і виховання дитини до успішно життя через практичну діяльність...

Дуже змістовно,відчувається більше"людина-буквоїд",а не "практик".Вцілому рада за програму,що вона вже є більш гнучка. Хотілося б трішки новіших технік,матеріалів.Деякі види робіт морально устаріли,а нам треба хоча б зараз починати йти вногу з часом,ми ж до Європи тягнемся.Це було колись модно,перешити дитині сарафанчик,чи самому зробити наволочку,зараз, або купують,обо це роблять дійсно професіонали. Щодо модулів програми,дійсно не потрібно конкретизуватись аж до паперових літачків,а більш узагальнити.

Чого б хотілося з нових технік? Що Ви вважаєте новими техніками? Які види робіт застарілі? Де конкретика? Ми прислухаємося і, по можливості, враховуємо всі думки. Тільки складно прочитати, а потім гадати: може це мали на увазі, а може це, а може........
А що до Європи, то ми ще довго будемо до неї "тягтися". У нас свій менталітет, свої особливості, слава богу, є своє, власне бачення.
З повагою, Н.Боринець.

Шанована Н.Боринець,у вас звичайно є своє бачення,але з тієї висоти,ви не бачите основних проблем будь якої звичайної школи(відсутність елементарніх умов,для швейної справи, кулінарії,столярні...).Спочатку зберіть реальну інформацію,про матеріально-технічні бази шкіл.Я дуже радію за тих,хто має можливість виконувати програму,без відступів на так звані "нові техніки",а основна маса трудовиків змушена цим користатися,щоб якось викрутитись та зайняти дітей працею.Тепер по суті...
Види робіт,що застаріли,з погляду батьків та дітей 7 найбільших шкіл району: швейна справа,в;язання гачком.Занадто багато часу приділяється вивченню вишивки,в;язанню на спицях.Батьки звичайно хочуть,щоб діти вивчили основні навички в даних видах робіт,та проти занадто теоретизованості та одноманітності,вимагають творчості і більшої кількості практичних робіт,ну і звичайно мінімальних матеріальних затрат. Питання...Взагалі,проводиться ще десь подібне опитування,чи це нікому не цікаво? Мені здається,що батьки і діти це невід;ємні складові навчально-виховного процесу.
Що стосується нових технік і матеріалів,то про них вже дуже багато говорять на даному форумі,залишається тільки прислухатись, і дати вчителю самому формувати варіативну складовую.І повірте за рік другий,вони самі разроблять варіативні програми,що задовольнять всіх. Ну і з матеріальною базою буде підніматись трішки менше запитань.

На (Пн, 02/13/2012 - 16:08 — Andrey Tereshuk)

Вітаю, Андрій Іванович.
Основні змістові лінії які Ви пропонуєте, вони закладені у майбутні програмі. Це і конструкційні матеріали та технології обробки, елементи графічної грамоти, відображена і профорієнтаційна спрямованість на певні професії.
Однак які б ми змістові лінії не пропонували, від теоретичного блоку ми не відмовимся, адже люба технологія несе у собі теоретичне підгрунтя. І з ним вони знайомляться у процесі виконання практичних робіт. Саме у практичній роботі вини сприймають той матеріал, який їм необхідно засвоїти.

Дискусія щодо проекту програми перейшла на якісно новий (вищий) рівень. Це тішить. Порада для тих хто пропонує: обґрунтовуйте свої ідеї. Для себе я занотовую ті раціональні зерна, які вдається відшукати в коментарях. В моєму записнику їх вже 5. Всі вони стосуються окремих штрихів майбутньої програми. Жодних принципових речей, які заслуговували б на увагу, на мою думку, не прозвучало. Хоча це не дивно. Робота над цим варіантом програми розпочалася повним фіаско в Дрогобичі в 2007 році і не припинялася навіть після того, як вдалося розробити «нову редакцію».
Я не схильний стверджувати ні про те, що проект програми штовхає трудове навчання у невизначеність, ні про те, що коливання були саме до розроблення цього проекту. Кардинальних кроків теперішні підходи не пропонують, водночас, вони систематизують та структурують навчальний матеріал, об’єднують його в єдине ціле.
Для тих хто наполягає на впровадженні екзотичних модулів та на значному розширенні їх кількості пропоную поглянути на питання не одноосібно, враховуючи тільки свої умови (досвід, обладнання, учні, керівництво), а й врахувати, як може вплинути запровадження того чи іншого модуля на навчальний процес в інших школах, в інших умовах, з іншим керівництвом та на те, настільки це відповідатиме виконанню завдань, які покладені на трудове навчання.

«Учителю трудового навчання стосовно навчальної програми треба: ясність, стабільність, і доступність для засвоєння учнями. І останній штрих: методичне забезпечення. Покрокова інструкція як реалізувати програму. Потрібен також системний експеримент, і глибокий аналіз його результатів" ... матеріально-технічна база та вирішення проблеми змішаних класів.

Розробіть календарний план (включно з домашніми завданнями) і зрозумієте всі недоліки програми.

Майстерні - доволі специфічний навчально-виробничий комплекс. Необхідна експертиза відповідності тих чи інших програмних засад щодо його стану та чіткий план поліпшення та вдосконалення.

Не забуваймо про створення безпечних умов праці та не обмежуйте в різноманітності модулів.

«А рецензентів у нас багато, аж 15 чи 20 докторів наук і ціле монголо-татарське військо кандидатів з доцентами :))»

Шановне військо! Вивчайте досвід вчителів: негативний і позитивний. Шукайте раціональні зерна і послідовно впроваджуйте їх в життя. Не відмахуйтесь від вчительських проблем, корені яких започатковуються в Ваших штабах.
Бажаю удачі!

Шановна Надія Іванівна!
Повністю розділяю Ваші міркування стосовно того, що скласти програму яка б задовольняла всіх важко. Це й непотрібно! На сьогоднішній день я неможу знайти якісь огріхи чи серйозні недоліки у Вашому проекті - хтось інший може й знайде. Вся критика, яку я прочитав, дрібна і не варта уваги. А ось пропозиції й побажання є цікаві.

P.S. Власне у мене є особисте бачення того, якою має бути програма. Однак, одними заумними словами тут не обійдешся :)
З іншого боку, запропонований концепт програми є самодостатнім, за винятком технічних проблем, які можна усунути на рецензуванні... А рецензентів у нас багато, аж 15 чи 20 докторів наук і ціле монголо-татарське військо кандидатів з доцентами :))

Надія
На (Пн, 02/13/2012 - 04:34 — Andrey Tereshuk)
Спасибі. Клас!!! А хто може все (але було б добре, хоч би якусь частину) "монголо-татарське військо кандидатів з доцентами" повернути в бік учителя, а не тільки захисту дисертацій - теорії, яка не може втілитись у життя? Принаймні на теперішній час.

Про компетентності можна буде говорити лише тоді, коли МЕТОД,а не обєм певних знань й вмінь, буде покладено в процес структурування навчальної програми. Як це, наприклад, є в Німеччині (див. монографію Сметанського М. І. "Організація профільного навчання в країнах західної Європи).

ВЕЛИКИЙ ПОЗИТИВ цього проекту програми (ну принаймні те що видно з викладеного матеріалу) полягає у тому, що в ній є елементи класичної методики трудового навчання за Тхоржевським. Є системність, наступність, не втрачається практична робота. Така програма буде зрозумілою для вчителів більше ніж не обгрунтовані відкриття про компетентсоті.

РАДЖУ УПОРЯДНИКАМ НОВОЇ ПРОГРАМИ СЛІДКУВАТИ ЗА ТИМ, ЩОБ ВОНА БУЛА ЗРОЗУМІЛОЮ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ, МІСТИЛА ДОСТАТНЬО МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ДЛЯ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ, ЯК У ПОЯСНЮЮЧІЙ ЗАПИСЦІ ТАК І У САМОМУ ЗМІСТІ, З КОНКРЕТИЗАЦІЄЮ ВСІХ ПРАКТИЧНИХ ПИТАНЬ.....

Шановна Тетяна Святославівна (Tetyana)!
Робочі групи у різному складі на чолі з Дятленком С.М. працювали не один рік над навчальною програмою трудового навчання. Це було і в Дрогобичі, Ужгороді, Києві і т.д. Наприклад в Дрогобичі була перша спроба, і добре там побили горшки, якщо не помиляюсь це було у 2007 році... Так ось презентований результат - це робота не одного дня, цього результату не було б, якби не попередні карколамні дискусії...

Не треба гарячкувати. Фахівці знають як непросто розробити навчальну програму. Лише критикою тут не допоможеш. Розмова має бути фаховою, і обовязково з позиції практики. Вчителям непотрібні компетенції, й інші наукові розвідки. Не всякий науковець сьогодні відрізнить компетенцію від компетентності. У тому матеріалі, що тут викладено, й близько ніяких компетенцій немає. Тобто у Ваших завданнях одне а за змістом представлених тут матеріалів зовсім інше. Це взагалі не проблема. Поки що не треба про компетенції...

Учителю трудового навчання стосовно навчальної програми треба: ясність, стабільність, і доступність для засвоєння учнями. І останній штрих: методичне забезпечення. По-крокова інструкція як реалізувати програму. Потрібен також системний експеримент, і глибокий аналіз його результатів.

Презентована програма має багато переваг. Але згадуючи ту програму, у якій почали проектувати (книжка помаранчевого кольору), тоді її теж курував Віктор Костянтинович Сидоренко. Так ось, мені цікаво, чи не є сьогоднішній проект втрата наступності у тих наробках, які колись зявились у трудовому навчанні...

Шановний Андрію Івановичу!
Приємно, що Ви приєдналися до дискусії. Хочу нагадати, що предмет дискусії – зміст трудового навчання в основній школі. Пропоную залишатися в цій площині, не виходячи на рівень особистостей і власних амбіцій. Тож дійсно – не будемо гарячкувати! Те, що трудове навчання знаходиться в пошуку, що помаранчеву програму замінила програма з кардинально іншою структурою і змістом – це вже історичний факт, який ми можемо інтерпретувати як захочемо, але він все одно залишиться історичним фактом. Як такі зміни сприймаються вчителями, то теж інше питання… Заглиблюватися в аналіз попередніх програм теж зараз не будемо…

Я за фахову дискусію. Дуже цінним зараз є почути Ваше бачення структури змісту програми, а також думки щодо структури програми, яка запропонована робочою групою. Дякую!

Інваріантна та варіативна складові мають бути представлені 50 на 50. З 5-го по 9-й клас мають бути представлені всі основні способи обробки конструкційних матеріалів і все що кожному з нас стало в нагоді в побуті(від крупи до проекту). І науковцям потрібно пам'ятати, що учень це далеко не кандидат наук.

Шановні колеги! Кінцевий результат, який ми повинні отримати в результаті трудового навчання відображений у меті освітньої галузі «Технології» нової редакції Державного стандарту. Ми повинні сформувати в учнів проектно-технологічну та інформаційно-комунікаційну компетентності для реалізації їхнього творчого потенціалу і соціалізації у суспільстві.
Предметну проектно-технологічну компетентність визначено як здатність учнів застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності, тобто ця компетентність відображає сформовану готовність і здатність учнів до творення духовних і матеріальних цінностей, до прийняття нестандартних рішень у проблемних ситуаціях тощо.

Без розуміння основоположних речей годі й сподіватися на якісний результат.

Отже, основою сучасної системи нашого предмета є реалізація творчої діяльності у процесі виготовлення особистісно і соціально значущого продукту. Її аж ніяк не можна порівнювати з попередніми технократичними системами радянського періоду, які були спрямовані на формування лише трудових практичних умінь і навичок. Про творчу діяльність на уроках трудового навчання тоді не було й мови. Сам Тхоржевський зазначав, що «це і не дивно. Тоді не йшлося про творче здійснення робітниками своїх функцій. Робітник був виконавцем, дії його регламентувалися технічною документацією, думкою інженера».

Нині все кардинально змінилося. Випускники повинні бути готовими до розробки нових проектів і технологій, в якій би професійній сфері вони не працювали. Більше того, вони повинні бути готовими до можливої заміни професії, або до постійних змін в межах обраної професії. Все стрімко змінюється і ніхто не може сьогодні щось прогнозувати напевно.

Ще в стінах рідної школи, для учнів надзвичайно важливим стає усвідомлене оволодіння універсальними способами творчої діяльності, а в межах трудового навчання – алгоритмом проектно-технологічної діяльності (вона теж за своєю сутністю спрямована на реалізацію творчого потенціалу учнів). Це стане їм у нагоді під час розв’язання будь-яких проблем – чи то в сфері домашнього господарювання, чи то в будь-яких сферах виробництва.

Яким чином реалізувати сучасну систему трудового навчання (назвемо її проектно-технологічною)? Що треба врахувати в змісті навчальної програми?

Психологами і педагогами загальновизнано, що, по-перше, реалізувати творчий потенціал можливо лише на основі певних знань і умінь, тобто на основі певного репродуктивного досвіду, по-друге, творити можна лише на основі особистісних інтересів, які можна і треба узгоджувати з соціальними. У зв’язку з цими положеннями треба:
1). Чітко визначити базові знання та репродуктивні способи діяльності, які характеризують саме предмет трудового навчання, і на основі яких можна реалізовувати творчу діяльність.
2). В програмі треба знайти доцільне поєднання репродуктивних способів діяльності (не можна їх відкидати!) і творчих способів діяльності (не лише практичних, але й інтелектуальних) відповідно до структури проектно-технологічної діяльності.
3) Програма повинна максимально враховувати умови соціокультурного середовища конкретної школи, давати можливість реалізовувати значущі види діяльності як для трудового навчання в цілому, так і для кожної конкретної школи зокрема.

До сьогодні трудове навчання знаходиться в стані маятника. То воно занадто затеоретизовується, а то переміщається в іншу крайність, заперечуючи будь-яку теорію і репродуктивність. І те, й інше дуже шкодить… Таку ситуацію треба зупиняти. Треба знаходити шлях до еволюційного, без різких коливань розвитку нашого предмета. Що насправді й намагається зробити робоча група.

Небайдужість всіх, хто бере участь в обговоренні запропонованого робочою групою компромісного варіанту навчальної програми (в самій групі є теж різні бачення, і це природно) дає надію, що разом ми зможемо реалізувати заявлені завдання.

P.S. Дякуємо вчителям трудового навчання Кіровоградщини, Хмельниччини, Обухіва, Мукачева та інших куточків України за надіслані відповіді на анкету. Їх вже понад 140.

Вітаю упорядників нової (чи найновішої) редакції навчальної програми з трудового навчання! Усім членам робочої групи зичу міцного здоровя, успіхів і творчого доробку!

Переглядаючи викладені матеріали зявилося багато позитивних думок. Можна було б довго вихваляти запропоновані матеріали, однак я скажу про недоліки, бо їх небагато і їх можна поділити на дві групи: стратегічні і технічні (або дрібні упущення).

Стратегічні.
1. Зміст навчальної програми "став" на шлях невизначеності. Програма знову прописує переважно ремісничу практику, яка у свою чергу привязана до шкільної майстерні. Так, якщо учні будуть працювати за операційно-предметною системою (як у 80-90 роки), то доведеться знову прописувати, що вони повинні знати й вміти - повертаємось до орієнтації на робітничі професії?? Не слід забувати, що пропонуючи учителю якусь частину працювати по-старому, і залишаючи лише елементи проектної діяльності та ще й у варіативній частині, - учитель відразу ростягне цю частину на весь навчальний рік.
2. Які завдання сьогодні розвязує трудове навчання і відповідно вдосконалений зміст навчальної програми? За Тхоржевським завжди було (та й на сьогодні залишається) пять завдань. Не буду їх тут наводити, вони відомі. Ці завдання є технократичними. Розробляючи зміст, на мою субєктивну думку, варто йти від кінцевого результату - якого учня очікуємо на виході? Що він буде вміти і знати? Чи буде це співзвучно із завданням, яке сьогодні розвязує наша напів реформована школа? На моє бачення важливо щоб трудове навчання вносило свою лепту у ті спільні загальноосвітні завдання, які виконують всі шкільні предмети.
Раніше таким завданням було: вивчення наукових основ виробництва, підготовка учня до робітничої професії. Трудове навчання мало у своєму змісті завдання: прилучити учня до продуктивної праці. Жоден предмет не міг дати учневі такий досвід, через продуктивну працю, про наукову картину світу як трудове навчання. Якщо фізики певний виробничий процес пояснювали з точки зору фізики, хіміки – хімії, то в трудовому навчанні виробничий процес розглядався цілісно з усіма основами наук. За рахунок цього предмет був більш системним, міцно тримався, мав власну стратегію, яка водночас була співзвучною із загальними цілями шкільної освіти...
Сьогодні від продуктивної праці відійшли. Тепер це не актуально. Відійдуть й від вивчення основ наук – має відбутись тотальне розвантаження змісту шкільної освіти. Школа переорієнтовується на гуманістичну, виховну а не технократичну функцію. Школа не повинна як у радянські часи "напружувати" дітей знаннями, політехнізмом і т.д..
Але й зміст трудового навчання треба відповідно змінювати, а не пересипати на зразок: "О, так це ж старе забуте, то добре, - буде новим".
Зрозуміло, створити нове складно але колись це потрібно починати робити, бо так і будемо плутатись у питаннях, у яких давно виросла борода: «Коли повернуть години на трудове навчання?»

ПРОПОЗИЦІЇ. Як би я розробляв нову програму для трудового навчання, я б зробив два основних кроки:

Крок перший. Чітко уявив яким повинен бути «кінцевий результат» (як би це не здавалося дивним але саме тут закладено імідж предмету, його стратегія, майбутнє).

Крок другий. Визначив би системо утворюючий чинник змісту навчальної діяльності учнів. (Наприклад, в американських школах такий чинник визначали так: навчання будували навколо практичної справи, яка цікавила (або могла б зацікавити) учня – потім таке навчання назвали методом проектів).
У радянському трудовому навчанні системо утворюючим чинником на рівні теорії була: технологічна машина (токарний верстат, швейна машина); на рівні практичних робіт були: технологія обробки деревини, металу, електромонтажні роботи; на рівні стратегічних завдань: робітничі професії сучасного виробництва…

На технічних недоліках зупинятись не буду, за винятком «вивчення нових конструкційних матеріалів» у 9-му класі. Всі «нові» матеріали сьогодні, це переважно композиційні матеріали. Наприклад фанера – це композиційний матеріал. І взагалі нові матеріали - це поклон у бік наукових основ виробництва, робітничих професій...

Ще раз зичу успіхів....

Надія
Андрію Івановичу! Я не помилюсь, коли скажу, що Ви єдиний викладач-науковець, який готує майбутніх вчителів трудового навчання у вищому навчальному закладі, що переймається проблемами вчителів трудового навчання. На сьогоднішній день важко скласти програму трудового навчання, яка б задовольняла потреби і бажання кожного (кількість годин, поділ класу на групи, модулі, які не вимагають ніякої підготовки до уроку і майже нічому не вчать тощо).
Спасибі за поради і побажання.
З повагою, Н.Боринець.

P.S.Коли на Всеукраїнську педагогічну раду dsm1 запросить науковців із вищих навчальних закладів, всі будуть тільки й пояснювати: "А ми ж не знали....". А можна було б і те, і се, і друге.... Прикро! А можливо "не царское это дело" складати програми трудового навчання.

Спробую поділитись своїми першими враженнями.
Перевагами майбутньої програми в порівнянні з діючою вважаю:
- збільшення кількості годин у 5 і 6 класах,
- появу нових варіативних модулів,
- збільшення часу на вивчення модуля до 20 год.(5 і 6 кл.)
Суттєвими недоліками є:
- урізання годин в 7-8 класах,
- зменшення до трьох модулів на вибір в 1-му семестрі в 9 класі,
- перенесення модуля " Писанкарство" з 7-9 у 5-6 класи,
- відсутність в обов'язковій частині для 7 класу модуля, що підходив би змішаним класам (без поділу),
- недостатня кількість запропонованих модулів.
На жаль, мінусів виявилося більше, ніж плюсів. Сподіваюсь, це не остаточний варіант програми. Працюю над пропозиціями.

Таке враження, що люди зібрались для того, щоб знову що-небудь поміняти, перетасувати, нічого при цьому не докладаючи і нічим не допомагаючи вчитилеві та учням - це взагалі.
А тепер мої пропозиції:
1. Одна година у старших класах - це гра у трудове навчання (так само, як і в середніх).
2. Інваріативна частина - це є добре (добре забуте, або ще не забуте старе).
3. Додати варіативний модуль "Моделювання" для всіх класів, до того ж розробити модулі конкретно для різних його видів: авіамоделювання, автомоделювання, судномоделювання, моделювання одягу... Це дасть змогу підвищити інтерес учнів до предмету.

На (Сб, 02/11/2012 - 17:14 — Egor70)

Чомусь у нашому суспільстві будь які зміни спрймаються дуже болісно. Не знаю чому. Може ми не звикли до них.
Щодо модулів авіамоделювання, автомоделювання, судномоделювання то це швидше позакласна (гурткова) робота, яка передбачає вузьке коло учасників (зацікавлених у цьому). Тут потрібен індивідуальний підхід до кожного.

Особистісно-орієнтований підхід до кожного учня ще не відмінили, колеги?
Звичайно, легше за все відіслати моделювання на гурток, від гріха подалі, як і орігамі, паперопластику, ліплення, ізонитку та інші модулі, запропоновані вчителями на цьому сайті.
А може ризикнути і впровадити їх у варіативній частині, адже необов'язково кожному вчителю обирати саме ці модулі. Хто не боїться, вміє і може - нехай обирає.

Надія
На (Нд, 02/12/2012 - 20:36 — Гість )
Скільки піднімається і обговорюється питання щодо орігамі, паперопластики, ізонитки і чомусь ніхто не хоче переконати технологічну громаду в тому, що учні отримають в результаті вивчення цих видів діяльності і як це їм пригодиться в житті.
Спробуйте, шановний Госте!

Підтримую всіх,хто хоче бачити нові техніки та нові види діяльності у трудовому навчанні.Дуже обмежена кількість варіативних модулів,"пани професори",просто бояться чогось нового,про що вони не чули і не спробували самі практично виготовити.Чого вартує на якійсь олімпіаді почути завдання-пошиття накладного комірця.У мене тільки бабуся використовувала даний виріб в 50-х роках.
Розширте можливі практичні завдання,щоб можна було б оминути "нафталін", та використовувати більш сучасні техніки,і які часом навіть менш затратні.А хто цього боїться,той заставляє в;язати гачком,а потім ховати серветки в шкаф,бо для сучасного інтер;єру,це атавізм,а ми напевне маємо йти вногу з часом.
Якщо бажаєте зекономити-відмініть олімпіади,а запровадьте творчі конкурси чи виставки:школа, район,область...Нехай вони будуть різнопланові за техніками,чи стилем та за одною тематикою.Все,що має практичний результат, краще можна оцінити,це основа трудового навчання. Я за паперовий літачок,а не паперову маранину.

Невже це не очевидно? В сучасному житті ці технології можуть пригодитись, можливо, навіть швидше, ніж вміння пошити спідницю. За допомогою технік орігамі, паперопластики, ізонитки та багатьох інших, запропонованих вчителями-практиками в цьому обговоренні, можна створити безліч чудових речей - це і сувеніри, листівки, картини, подарунки, рамочки, прикраси на ялинку тощо. Хіба це не потрібно в нашому житті?
Цього року вперше в 7 класі обрали модуль з лозоплетіння, але плели з паперової лози. В результаті УЧНІ ОТРИМАЛИ : виготовлений власноруч виріб ( кошик, ваза, органайзер, іграшка, панно на стіну, підставка під чайник...) та опанували декілька технік плетіння ( просте, спіральне, мотузочкою). Думаю, не потрібно пояснювати, як це їм пригодиться в житті. До речі, майже ніхто не вірить, що ці речі дійсно виготовлені з газети, а не з лози.
То чому ж такий модуль не ввести до нової програми? На законних підставах.
Хотілося б і у 8 класі займатись плетінням, вдосконалювати навички і поглиблювати знання, але, на жаль, більше цей модуль (маю на увазі "Лозоплетіння") взяти не можемо, оскільки так хтось придумав програму. А кому буде погано від того, що учні в 7 класі 8 тижнів по 2 години будуть вивчати основи плетіння і у 8 класі також 8 тижнів по 2 год. Крім того, опанують ще по 3 модуля в кожному із класів (змішані класи).
Якщо чесно, то надії переконати усю технологічну громаду не маю, пишу для тих вчителів, хто безпосередньо зіштовхнувся з подібними проблемами "на місцях".

Повністю Вас підтримую в даному питанні. Спасибі за коментар.

Шановна пані Надіє, якось мені довелось цілий рік працювати в школі де в майстерні інструменти можна було полічити на пальцях обох рук (про матеріали я мовчу, бо вивіз з дому все що можна було і цього хвитило тільки на кілька місяців). Лише 10 новеньких граблів радували око (моє - коли діти були при ділі, та дітей - коли вони дивились після уроку в щоденник). А от взимку діти здебільшого ПИСАЛИ. Питання: ЩО ВОНИ ОТРИМАЛИ В РЕЗУЛЬТАТІ ЦІЄЇ ДІЯЛЬНОСТІ???

P.S. Зараз працюю в рідній майстерні і про орігамі навіть не мрію, але тоді це мабуть був би один з найоптимальніших варіантів. Думаю Вам слід переглянути свій погляд, хоча б заради тих вчителів, які працюють в таких умовах. Як варіант, модуль повинен бути.

Надія
Такої думки притримуються майже всі члени робочої групи.
Р.S. Пишуть, що шити спідницю може й не прийдеться. Правильно. Але коли учениця виготовить хоч один швейний виріб, то знатиме, як виготовити будь-який інший. В житті нам треба подарунки, сувеніри. Але кожний стоїть на своєму кому, що вигідніше.
Запитайте тих, у кого в майстерні 20 швейних машин, що вони скажуть? Що важливіше навчити дітей?

Ніхто не заважає вчителям навчати учнів шити, хто має таку можливість - будь ласка, навчайте! І не потрібно сперечатись, протиставляти нові модулі традиційним. Для чого так ставити питання - що важливіше? Ніхто наперед не знає, що дитині найбільше знадобиться в житті - знання з фізики чи правознавства, вміння шити, вишивати, а може моделювати. Потрібні ВСІ МОДУЛІ, що пропонують вчителі(не буду повторюватись).
Мабуть, проблема у тому, що робоча група з цими модулями або зовсім не знайома, або недостатньо знайома. Тому й не може прописати їх у новому варіанті програми.
Є ще одна проблема - хто буде готувати студентів, майбутніх вчителів трудового навчання за новою програмою, адже потрібно їх навчити цим новим модулям, а викладачі у ВУЗах нічого не чули ні про модульне орігамі, ні про валяння, ні про декупаж, ні про плетіння з паперової лози. І чути, вочевидь, не збираються.
Тому НЕ БАЧИТИ НАМ НОВИХ МОДУЛІВ, як і збільшення годин.

Вам будет очень трудно хорошо отработать модуль моделирования (особенно конкретизированный)с целым классом или даже отдельно с мальчиками. У меня есть опыт добровольно-принудительного авиамоделирования с разными группами учеников - невозможно заинтересовать всех одинаково, это специфика кружка (нужно желание ребёнка заниматься именно авиамоделированием, к примеру). И где в дальнейшем он будет моделировать самолётики, а вот дома поточный ремонт бытовой техники или табурета хоть раз в жизни понадобится...

Очень многое зависит от учителя, его мастерства и организации!! практической деятельности. С девочками тоже проблемы, в технической мастерской. Индивидуальный подход никто не отменял...

В моделировании важен комплексный подход к использованию различных технологий.Да и в жизни чаще используются комбинированные технологии. Умение их взаимосвязать - главное достоинство моделирования.

Есть положительные моменты использования моделирования в проектной деятельности. Исторические ведомости, например, будут более содержательными.

На (Сб, 02/11/2012 - 23:06 — oleg_bios )
Невже в проектній діяльності важливіші історичні відомості, а ніж технології?

Шан. творча група.
До проблеми змішаних класів.
А як до ідеї змішаних модулів? Щось на зразок того, що
запропонував (Чт, 02/09/2012 - 09:53 — oleg_bios )
Для 5-6 класів добавити варіативний модуль "Моделювання".
Можна і для 7-8кл. Я підтримую ідею oleg_bios .

Питання сільської школи
Перед тим як говорити про трудове навчання в сільській школі, а тим більше планувати розроблення окремої навчальної програми для сільських дітей, вартує поглянути на питання не з точки зору окремого вчителя, чи директора школи, чи науковців, а комплексно. При цьому, в першу чергу, слід врахувати потреби замовників освітніх послуг, а саме дітей та їх батьків.
З точки зору вчителя. Від слабкої матеріально-технічної бази вчителі сільської школи страждають більше за інших. Це факт і оскаржувати тут нічого. Вивести дітей на ділянки осінню та весною не вимагає особливих матеріальних затрат. Інколи діти приносять свої лопати та сапи – ось і весь інструмент. Ділянка землі та посадкове насіння – от і всі матеріали. Та й підготовки до уроків особливої не потрібно. І з методикою організації занять лади.
Директор школи. Майстерні не потрібні, як і обладнання. Вчитель і діти завжди при ділі. Та ще й для шкільної їдальні є безкоштовні овочі чи на продаж, щоб заробити копійку на банку краски для ремонту. При цьому, паралельно учні і дерево зріжуть, і гілки порозтягають, і подвір’я підметуть, і дошки поскладають, і ….
Науковці. Тут особливе питання. І не всі зрозуміють. Скажу коротко: у кожного поважного науковця має бути своє поле для діяльності: хтось займається проектними технологіями, хтось народними промислами, хтось профорієнтацією, а хтось, збагнули? вірно, сільською школою. А якщо врахувати, що тільки докторів наук в нашій галузі вже більше 20 (10 років тому було менше 5), а кандидатів наук не порахувати, то питання не виглядає таким безневинним.
Отже всі «за». Тільки забули дітей спитати. Чи хочуть вони замість випилювання лобзиком вишкрібати гній з клітки, замість вишивання – скопувати ділянку, замість указки стругати доріжку на ділянці, замість в’язання – виполювати бур’яни? Хоча все, що вказано другим, вони роблять вдома з батьками кожного дня (в залежності від сезону). Тепер батьки. Про здобуття яких навичок їхніми дітьми в школі вони мріють? Поставте себе на їх місце і відповідь не здасться вам такою складною.
Я закінчив сільську школу, працював і в сільській і в міській школі, тому для мене штучна дискримінація сільських дітей є неприйнятною. А вирішувати свої власні дорослі проблеми за рахунок цих дітей є неприпустимим.
Проект програми містить варіативні модулі під сільську школу, але вони не можуть заповнити всю навчальну програму. Якщо хтось вважає по-іншому, то проведіть таке популярне опитування (анкетування) серед учнів сільських шкіл та їх батьків. Хоча б для себе.

Додати новий коментар

  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Дозволені теги HTML: <a> <em> <strong> <cite> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не тупий робот ).
Image CAPTCHA
Enter the characters shown in the image without spaces, also respect upper and lower case.
Загрузка ...