Отримала старт довгоочікувана компанія з удосконалення змісту трудового навчання у середній школі. Давно, а точніше з самого її упровадження, йшли розмови про неможливість виконання навчальної програми з трудового навчання для 5-9 класів (у помаранчевій палітурці). Програму ж для 10-12 класів (у тому ж оформленні) страшно було не те, що виконувати – навіть читати. Добре, що, за наявності здорового глузду і бажання, розроблено нову навчальну програму «Технології» (для старшої школи), рівень стандарту та академічний рівень, а «стара» програма відійшла в минуле так і не потрапивши в горнило навчального процесу.
«Старій програмі» велике спасибі хоча б за те, що вона не дала (не встигла дати) чергового копняка технологічній освіті, а про нову … колись пізніше. Тому, що вона хоч і невідома, але вже є. Залишилось ознайомитись з нею, і до роботи!
Так от, про удосконалення. Ще минулого року (навчального) від міністерства пролунали спочатку несміливі, а потім упевнені (під час проведення Всеукраїнської студентської олімпіади майбутніх вчителів трудового навчання перед представниками УСІХ закладів, що здійснюють підготовку таких фахівців) слова про те, що потрібно підготувати (розробити, оголосити, запропонувати або викласти чи подати) концепцію (пропозиції, ідею, натяки на ідею) того самого удосконалення.
З нетерпінням чекали Всеукраїнський семінар методистів трудового навчання обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти (7-8 жовтня), на який окрім, власне, методистів запросили ВСІХ, хто оголосив, чи навіть тихесенько проговорився про бажання докластися до справи покращення трудового навчання. Прогнозую, що знайдуться ті, хто скаже: «А я не знав» (читай «А Баба Яга - проти»). Щоб уникнути непорозумінь пропоную дискусію винести на сторінки видання, або просто написати мені (ще не пізно) на адресу: dsm1@ukr.net.
На розгляд поважного зібрання свою концепцію технологічної освіти оголосив О.М.Коберник (уманська школа трудового навчання). Не берусь одноосібно давати оцінку, лише зауважу: саму хорошу концепцію можна споганити невдалими шляхами її реалізації, які, до речі, не були представлені. Представники інших шкіл, а їх було аж 5, озвучили окремі складові реформи, як то: необхідність проведення профорієнтаційної роботи на якісно вищому рівні, що має відображатися в орієнтації на профіль навчання чи вибір професії, і не тільки робітничої, як це було дотепер (О.В.Мельник, Інститут проблем виховання АПН України); запровадження можливості вибору навчального матеріалу (Ю.О.Туранов, тернопільська школа). Інші, у тому числі й ті, хто не приїхав на захід, тихенько раділи, що хтось щось зробив – от і добре, от і якось воно буде. Особливо відзначу так звану «хитку» позицію окремих борців за долю трудового навчання. «Хитка» позиція полягає в тому (для непосвячених), що з надзвичайною улесливістю та старанністю підтримується ідея, яку проголошують «потрібні» люди, а потім з не меншим натхненням підтримується інша думка (не важливо з якої галузі), що її висловлюють інші поважні люди. І так від засідання до засідання, від наради до наради «хитаються». Якби тільки не переломилися чи язика не стерли.
І в цій ситуації підтримка надійшла звідти, звідки вона не очікувалась. Що ж вдієш, якщо наука та її «авторитети» не можуть (чи не хочуть) сказати своє вагоме слово, і як кажуть, розставити всі крапи над «і». Хто ж підтримав, і не впустив освітянський стяг трудового навчання? Методисти! І не лише не впустили, а й міцно тримали його. Треба відзначити, що у багатьох областях (Хмельницькій, Миколаївській, Сумській, …) питання удосконалення технологічної освіти вже розглядалось на районних, обласних методобєднаннях, курсах підвищення кваліфікації вчителів і просто в колуарах. І виявилося (оце так!!!), що пропозиції міністерства співпадають з вимогами до майбутньої навчальної програми, що їх висувають вчителі!
Не знімаючи з себе (і ні з кого) відповідальності, головними недоліками діючої програми спільно визнано:
- перевантаженість навчальним матеріалом (у програму втиснули все, що можна: креслення, рослинництво, тваринництво, електротехніку, основи автоматики, економіку. Тепер помножте це на зменшення кількості годин у середній школі і отримаєте шок);
- безсистемність викладення матеріалу (2-4 години на вивчення окремих розділів в одному класі не є ефективним використанням навчального часу);
- відсутність можливості врахування регіонального компоненту (що було передбачено програмою в жовто-синій палітурці).
Для усунення зазначених недоліків наразі запропоновано стержні, на яких має будуватися програма:
- проектно-технологічна система залишається в основі трудового навчання;
- наявність інваріантної (обов’язкова для всіх) та варіативної (на вибір) складові навчальної програми;
- навчальний матеріал за темами рослинництво, тваринництво, електротехніка, основи автоматики тощо, об’єднується з усіх класів та подається окремими варіативними модулями;
- окремими варіативними модулями пропонуються найбільш поширені народні ремесла, різні види декоративно-прикладного мистецтва.
Усі, хто має свої пропозиції, — пишіть, поки не пізно,
і всі, хто «за», — також пишіть!
С. Дятленко
Матеріал для друку завантажуємо.
Формат doc для word 97-2003
Розмір архіву RAR 8 КБ.
Читаючи корисні новини ВИ також підтримуєте сайт
Я работаю учителем трудового обучения больше 20 лет и сейчас столкнулась с трудностями как при планировании, так и при проведении уроков, при подготовке районных и областных олимпиад. Как можно подготовить ученика, если в 5 и 6 классах по одному часу в неделю. Практические работы невозможно провести. А без них это уже не урок. Нельзя не сказать и о наполняемости в классах. К сожалению, потерялся престиж и учителя, и трудового обучения как предмета. Очень жаль, что государство не продумывает подгодтовку подростающего поколения к профессиии, к трудовой деятельностью.
що можна додати? розбігайтесь на пенсію
Нд, 7.01.10.- Представник вимераючою професії. Шановні науковці ! Сходіть до найближчої школи і поцікавтись, чи є там вчитнль праці.Якщо його не має то проаналізуйте ситуацію вона така по всій державі. А якщо він там є , бідолага, то проведіть хоч один урок у зведеному класі ,де 30 хлопчиків прийшли поприколюватись з вас. А програму ви бездарно передрали зі старих програм , поглумившись над всіма методичними вимогами.
сделайте по 2 часа для всех классов. И пересмотрите наполняемость детей, и деление их на подгруппы.В сельских школах по 20 детей в классе.
Шановний Сергій Миколайович я вважаю, що Ви своїми реформаторськими діями намагаєтесь витіснити трудове навчання з школи, бо не прислуховуєтесь до думки вчителів, які на відміну від ВАС прикладають великі зусилля, щоб підтримати і зберегти матеріальну базу кабінетів і при-цьому озброюють своїх учнів необхідними знаннями та уміннями, навчають дітей ЦІНУВАТИ І ПОВАЖАТИ ЛЮДЕЙ ПРАЦІ. Пропоную перечитати твори В.О.Сухомлинського.
Сільський вчитель обслуговуючої праці з 18 річним стажем - Наталія.
На трудовому навчанні поставлено хрест. Кому потрібні високі матерії моделювання без поняття створення простої діючої моделі літака, пароплава, ракетоплана? Все тримається на формальних тезах без будь-якого матеріального забезпечення, та на досвіді вчителів трудового навчання. Де поділися прості моделі Радянських часів, які давали дітям знання створенні моделей на практиці та ознайомлення з простою технічною документацією по виготовленні цих моделей? В підготовці кадрів ми отримали ситуацію, коли досвідченні вчителі вже не можуть передавати досвід (бо це люди пенсійного віку), а молоді не бажають (ніхто не бажає йти в освіту за таку заробітну плату). Років через 5-10 викладати трудове навчання буде просто нікому. Куди подінуться кваліфіковані робітничі профессії? Вони просто вимруть...
Вставлю і свої 5 копійок....
Чомусь наші конференції та інші зібрання перетворились на елітарні закриті клуби для vip- персон. Винятком є лише остання і то дякуючи http://trudove.org.ua.
Науковці творять науку, методисти – методику, а вчителі вчать дітей. Всі учасники освітянського процесу наче й співпрацюють. Але як? Наука пасеться в методистів, методисти у вчителів... У мене завжди викликає подив ситуація з методичними матеріалами, створеними руками вчителів. Куди вони зникають?! …. і я не знаю. Вибачаюсь, іноді пропонують за 30-50 грн. методичку.
«Старій програмі» велике спасибі» За що?! Ми втратили ціле покоління, з нас сміються діти і батьки. А ми знову ставимо експерименти на всю країну. Хто несе відповідальність за попередні експерименти!?
«на який окрім, власне, методистів запросили ВСІХ, хто оголосив, чи навіть тихесенько проговорився про бажання докластися до справи покращення трудового навчання»
Запросили не ВСІХ. Лише попросили скласти програму…
«необхідність проведення профорієнтаційної роботи на якісно вищому рівні»
Так у кожній же школі встановлено профорієнтаційне «тамагочі». Дітки граються, завантажують мелодії на мобільні телефони.Затрачено млн. грн.
А виділити ПК для вчителя трудового навчання (про Інтернет навіть мовчу) для держави непосильно.
«Хто ж підтримав, і не впустив освітянський стяг трудового навчання? Методисти!» Хвали мене, моя губонько. І де ж ви були раніше?? Дійсно «стирали язика», а вчителі не мовчали…
«Для усунення зазначених недоліків наразі запропоновано стержні, на яких має будуватися програма»
Чому не піднімається питання про матеріально-технічне забезпечення майстерень.
В англійських школах в столярних майстернях в наявності до 10 електричних лобзиків. На першому плані дійсно стоїть проектування виробу і лише потім його виготовлення. В естонські школи ше в позапрошлому році держава виділила по одному CNC верстату. А ми жадні навіть на шліф папір.
Чому не піднімається питання про збільшення годин для трудового навчання. Знову ж таки в країнах Європи, з однією годиною виділяється дві години на паралель для роботи ремісничого клубу. Для прикладу, учень 9-го класу Фінляндії виготовляє дерев’яну ложку за 20 годин. У нас це займе майже навчальний рік.
І це ви називаєте проектуванням??!
http://terpug.at.ua
А чому проектно-технологічна система залишається в основі трудового навчання? На допомогу учням в розробці проектів (якщо ми не ставимося до цього формально) в учителя не вистачає ні сил ні часу. Цю систему краще залишити для позакласної роботи. Мені здається, що елементи творчого підходу до вирішення питань ми реалізовували непогано і без "проектів".
Потрібно по "новому" ставити запитання - для чого трудове начання в школі?
Додати новий коментар